4-12 вересня 2010

Новини

La Fura Dels Baus (Інформація для преси)


Офіційне відкриття ГогольФЕСТу відбудеться на Майдані Незалежності 4 вересня 2010 року спільним перфомансом театру La Fura dels Baus (Барселона, Іспанія) та театру «ДАХ» (Київ, Україна).

 

La Fura dels Baus – театральна група з Каталонії, заснована у 1979 році в Барселоні. Вона здобула популярність як урбаністичній театр завдяки використанню незвичних декорацій та стиранню кордонів між аудиторією та акторами. Офіційна веб-сторінка театральної компанії La Fura dels Baus http://www.lafura.com .
 
Деякі факти про театр La Fura dels Baus:
? Більше 2500 виступів театру на чотирьох континентах побачили вже більше трьох мільйонів глядачів.
? Театр був організатором церемонії відкриття літніх Олімпійських ігор у Барселоні у 1992 році, трансляцію якої побачили більше 500 млн глядачів.
? Для організації грандіозних шоу по всьому світу групу залучали такі компанії, як Pepsi, Mercedes Benz, Peugeot, Volkswagen, Swatch, Microsoft, Columbia Pictures, Warner Bros, Sun Micros-systems.
 
La Fura dels Baus: історія
 
Із 1979 року «Ла Фура» була вуличною театральною трупою з десятьох артистів, що діяла радше в межах циркового жанрового поля, і грала у містах і містечках навколо Каталонії. Упродовж перших п’яти років трупа цікавилася естетичними експериментами – їх особливості пізніше сформували відмітну театральну мову «Ла Фури». 
 
У 1984 році «Ла Фура» дебютувала в Барселоні перформансом «Accions» (Actions, «Дії»). Ця робота була першою частиною Циклу-трилогії Театру Оберта («Cicle de Teatre Obert»). Вона витримала 118 показів у різних містах, виявивши ключові принципи «Furan language» («мови Фури»): інтенсивна взаємодія з аудиторією, використання незвичних локацій і адаптація кожного показу до особливостей цих місць. Саме завдяки перформансу «Accions» «Ла Фура» потрапила на міжнародну театральну сцену, і каталонську групу негайно прогосили культовою.
 
Усього за рік компанія представила «Suz / O / Suz» – другу частину трилогії. У ній ішлося про абстрагування людини в ритуалізації її поведінки. В рамках світового турне «Ла Фури» з «Suz / O / Suz» відбулося понад 290 показів цього перформансу – тур виявився найтривалішим в історії групи аж до сьогодні. У 1988 році «Ла Фура» завершила трилогію перформансом «Tier Mon» на тему влади і домінування, що ґрунтуються на контролі їжі, енергії та віросповідання – мабуть, це найпохмуріша і найпесимістичніша зі всіх робіт групи.
 
Після Трилогії артисти «Ла Фури» дозріли до пошуків більш складної і витонченої сценічної мови. Відправною точкою їм послужила ідея про Хаос як першоджерело творення, а технічно вони охопили недоступні раніше передові ресурси сценічного виробництва. Так був випущений перформанс «Noun» («Іменник»). 
 
«Ла Фура» від самого початку будувала роботи, виходячи із запиту. Коли стало відомо, що Олімпійські ігри 1992 року відбудуться в Барселоні, групі довірили cтворення перформансу для церемонії відкриття Ігор. Результатом стала робота «Mediterr?neo, mar ol?mpico» («Середзем’я, море олімпійське») і мільярди глядачів, яких «Ла Фура» здобула в усьому світі. З цього моменту група почала досліджувати можливості перформансів, розроблених для масової аудиторії. 
У 1994 році «Ла Фура» вперше застосувала в своєму шоу текстову мову ¬поруч зі своєю характерною «Furan language», а також відео і дзеркальні ефекти. Такими засобами у роботі «MTM», найбільш «політичному» зі своїх перформансів, «Ла Фура» показала, як відбуваються маніпуляції різними прочитання того, що є «правда». 
 
До 1996 року «Ла Фура дель Баус» робила кожен проект спільно. Але тепер внутрішній протокол змінився – під керівництвом різних членів групи одночасно розробляються і запускаються декілька різних проектів. Так з’явилася можливість в один рік підготувати макро-перформанс «Peps?clope» для презентації комерційного продукту, перформанс «Manes», що продовжує лінію робіт, зроблених за допомогою «Furan language» («Tier Mon» та «MTM»), і «Атлантиду» на музику Мануеля де Фальї – першу поставлену «Ла Фурою» (у співпраці з художником по світловому дизайну Хайме Пленсою) оперу.
 
У 1997 досвід оперних постановок продовжили «Мучеництво Св. Себастьяна» Клода Дебюссі (1911, музика до містерії Р. Д'Аннунціо). Партитуру наповнили символами і підтекстами, що чудово поєднуються з естетикою «Ла Фури» та її ставленням до оперного жанру. У цьому ж році група розробила пересувну великомасштабну роботу «Symbiosis» («Симбіоз»), яка відвідала кілька європейських міст, ознаменувавши запуск виробництва нової автомобільної моделі. 
 
Дві прем'єри «Ла Фури» у 1998 році – «F@ust 3.0» і «Ombra» («Тінь»). Вперше група наблизилася до фаустіанського міфу; в майбутньому «Ла Фура» буде часто підходити впритул до сучасної людини і сучасного мистецтва. Водночас робота над «Тінню» (весь перформанс будується навколо постаті поета Федеріко Гарсіа Лорки) занурила групу в більш інтимний формат перформансу, однак зберігаючи притаманну «Ла Фурі» артистичну силу. 
 
У 1999 році «Ла Фура дель Баус» презентувала три роботи в абсолютно різних форматах і з різними намірами. «Furam?bil» («Фурамобіль») розгорнув концепцію «Furan language» для участі аудиторії в перформансі: тут шоу і машина приводилися в дію глядачами-учасниками. Сценічна постановка опери Гектора Берліоза «Засудження Фауста» (у співпраці з Хайме Пленсою), показана на Зальцбурзькому оперному фестивалі, мала величезний успіх і знаменувала перехід «Ла Фури» в зрілу фазу відносин з жанром опери. Нарешті, макроробота «L'home del mil • leni» («Людина Міленіуму») буквально і фігурально збіглася зі святкуванням нового року, століття і тисячоліття в центрі Барселони. 
 
Великі проекти «Ла Фури» 2000 року «?BS» і «DQ. Don Quixote in Barcelona» базуються на святинях класичних текстів: шекспірівської трагедії «Макбет» і сервантесівського роману. У першому випадку перформанс не тільки опрацьовував відому п’єсу в руслі «Furan language», а й досліджував ресурси 3D-зображення та відеоконференції (на стадії підготовки проекту). 
 
У другому випадку «Ла Фура» мала справу з нещодавно написаною оперою Хосе Луїса Туріни на лібрето Хусто Наварро. Постановка дебютувала в Teatro del Liceo в Барселоні. Дизайн сцени розробили Енрік Мірайес (Enric Miralles) і Бенедетто Тальябе (Benedetta Tagliabue). 
 
У наступному році «Ла фура» знову береться відразу за три проекти. Більше 30 000 чоловік побачили макророботу «La navaja en el ojo» («Ніж в око») про сім смертних гріхів, дуже складну, якщо говорити про постановочне рішення і сценічні механізми. Її було виконано в «Місті мистецтв і наук» Валенсії на першій тамтешній Бієнале. 
 
Фінал тричастинної Фаустіани «Fausto 5.0» став першим фільмом «Ла Фури». Над ним працювала вся група у співпраці з Ісідро Ортісом (Isidro Ortiz). Ця стрічка завоювала премію Melies Award як кращий фантастичний фільм Європи, ставши хітом як у критиків, так і у глядачів. 
 
«Ла Фура» завершила 2001 роботою «Las Troyanas» («Троянки») за класичним текстом Евріпіда (у співпраці з легендарною Ірен Папас (Irene Papas), який протягом тисячоліть спонукає розмірковувати про війну та її наслідки. 
 
Наступний рік виявився для компанії особливо плідним: стартували чотири зовсім різні нові проекти. Опера «Sobre los acantilados de m?rmol» («На мармурових кручах») за однойменним романом Ернста Юнгера, написана Джорджіо Баттістелі (з текстами Джорджіо Ван Статена, в постановці «Ла Фури дель Баус») починаючи з 8 березня 12 разів пройшла на cцені мангеймского Nationaltheater. Уже через два місяці в Teatro Garc?a Lorca (Театрі Гарсіа Лорки) в Мурсії відбулася прем’єра роботи «XXX» з «Філософії в будуарі» Маркіза де Сада. «Ла Фура» гастролювала з цим перформансом в Європі та обох Америках, показавши специфічне бачення і переосмислення таких понять, як сексуальність, порнографія і насильство. У червні багатотисячна аудиторія на флорентійській Ринковій площі (Piazza Pitti) дивилася макророботу «Божественна комедія» («The Divine Comedy») – адаптований класичний текст Данте Аліг’єрі спеціально для компанії Classico Italia (італійська група чоловічої моди, що виражає вищі принципи швачного виробництва Made in Italy). І всього лише 20 днів потому в Teatro Massimo в Палермо «Ла Фура» дебютувала з особливо ретельною постановкою «Фантастичної симфонії» Гектора Беліоза: ця значуща музична річ ніколи раніше не адаптувалася до сценічного показу. 
 
Головним проектом «Ла Фури дель Баус» у 2003 році була постановка «Чарівної флейти» Моцарта, знову у співпраці з Хайме Пленсою – одним із самих прогресивних відеохудожників сучасної сцени. Ця версія знаменитої опери всіх часів досліджує підсвідоме, базуючись на обширній символіці моцартівського тексту, яка навряд чи ставала предметом настільки докладного відображення і рефлексії з часу самої першої постановки у 1791 році. 
 
Пошук нового середовища для перформансів, яке відповідало б естетичній та артистичній траєкторії «Ла Фури дель Баус», спонукав групу придбати старе вантажне судно. Корабель обладнали для проекту «Naumon» (2004), зробивши з нього сцену і центр перформансів. Це породило багато сценічних можливостей, ініціювавши серію різноформатних проектів, зосереджених навколо ідеї подорожі. 
 
Постановка п'єси «Metamorphosis» («Метаморфози») для традиційного Італійського театру (2005 р.) здобула одностайну похвалу критиків. В основі цієї роботи – найбільш символічний, навіть емблематичний текст Франца Кафки. «Ла Фура» рефлексує в ній на теми самотності і несхожості, визнання відмінностей та Іншого. 
 
У тому ж році «Ла Фуру дель Баус» уповноважили розробити церемонію відкриття Середземноморських Ігор в Альмерії і зробила макроперформанс «Al-mariyat Bayyana», що відтворює головні моменти історії міста. 
 
У 2007 році активність компанії зросла до максимуму. У цьому сезоні «Ла Фура» розробила церемонію відкриття Чемпіонату світу з велогонок на треку –  великомасштабну роботу, яка символізувала динаміку спорту і союз країн, що об'єдналися у змаганні. Перформанс «Imperium», створений за технологією «Furan language», по сьогодні їздить на гастролі. Водночас у багатьох містах Іспанії «Ла Фура» показала макро-перформанс «Cutty Sark Shanghai-London» про корабель, що курсує між Сходом і Заходом. Нарешті, компанія взяла участь у розробці сюжету і в постановці «La hija del cielo» («Дочка Небес») – першої опери Канарських островів. І в цьому ж році «Ла Фура» представила y Валенсії прем’єру «Золото Рейну» – першої опери з тетралогії Ріхарда Вагнера «Кільце Нібелунга». 
 
Ще дві частини оперної тетралогії Вагнера – «Зігфрід» і «Валькірія» – побачили cвіт у 2008 році. Ще одна настільки ж серйозна оперна робота цього року – прем’єра «Бориса Годунова» Модеста Мусоргського – сміливо рефлексує на теми проблем тероризму, його меж і породжуваних ними маніпуляцій. 
 
У цьому ж сезоні «Ла Фура дель Баус» брала участь у «Adeu a la tele» («Прощавай, телек») – виставці перформансів та інсталяцій у Palau Robert в Барселоні, присвяченої переходу від аналогового телебачення до DTV, і в «La ciudad inventada» («Винайдене Місто») – програмі перформансів в Логроньо. 
 
2009 рік розпочався постановкою опери Дьордя Лігеті «Le grand macabre» на лібрето Мішеля де Гельдероде в Оперному театрі Брюсселя, в якій задіяно декілька сотень людей (26 лютого спектакль показали в австралійській Аделаїді на театральному фестивалі). Далі було енергійне шоу, які супроводжувало виконання кантати «Карміна Бурана» Карла Орфа. А ще далі – копродуційна оперна постановка шестигодинних «троянців» Гектора Берліоза за «Енеїдою» Вергілія: прем’єру в стилістиці «Зоряних воєн» з іспанськими і російськими солістами виконали під керівництвом маестро Валерія Гергієва 31 жовтня в Palau de les Arts Reina Sofia у Валенсії, а 25 і 29 грудня – на сцені Маріїнського театру в Санкт-Петербурзі. Російська критика представила постановників – компанію «Ла Фура дель Баус» – як «головних революціонерів сучасної оперної сцени». 
 
Вже в нинішньому році «Ла Фура» здійснила на сцені міланського театру «La Scala» постановку монументальної опери Ріхарда Вагнера «Тангейзер». У лютому та березні спектакль показаний по 4-5 разів. 
На сьогодні «Ла Фура дель Баус» – це шестеро режисерів, дизайнерів, художників і інженерів: Мікі Еспума (Miki Espuma), Пеп Ґатель (Pep Gatell), Юрген Мюллер (J?rgen M?ller), Алекс Олле (?lex Oll?), Карлуш Падрісса (Carlus Padrissa) і Пера Тантінья (Pera Tanti?a). Всі вони були учасниками трупи «Ла Фура» з дня її заснування.
 
Навчальні курси 
Із 1989 року «Ла Фура» проводить навчальні семінари, присвячені новим театральним тенденціям. Перше запрошення до викладання група отримала від Театрального інституту Барселони. У наступні 20 років «Ла Фура» пристосовувала свої навчальні програми до різних категорій учасників, залучених до театральної роботи (актори, відеохудожники, персонал технічних цехів, музиканти, сценографи), вирішуюче одне й те ж завдання –  оновлення театральної мови.
 
Така постановка питання – не вузько специфічна, а глобальна, пов’язана з власною міждисциплінарною мовою «Ла Фури дель Баус», що інтегрує різні театральні методики. 
 
Навчальні проекти «Ла Фури» збагачують і вдосконалюють роботу компанії. Закономірно, що вони сприяли виникненню нових театральних команд, наприклад, в Аргентині, Мексиці, Бельгії, Іспанії. 
 
Стандартний навчальний курс «Ла Фури» триває 3 тижні. У перший тиждень учасники занурюються в «Furan language» за допомогою розгальмовуючих вправ, які звільняють учасників від навичок попередніх театральних шкіл і дозволять їм бути повністю відкритими для пропозицій «Ла Фури». Наприкінці цього тижня визначаються серії імпровізаційних вправ із застосуванням фізичних і сценічних елементів, за допомогою яких ітиме подальша робота.
 
Другий тиждень зайнятий створенням невеликого скрипта на основі одного-єдиного слова «Матері» (Mothers) – воно може асоціюватися, наприклад, із такими сценаріями, як «Обряд», «Влада», «Вагітність», «Жертва», «Спокуса» і т.д. Відбувається індивідуальна реалізація цього скрипта учасниками. 
 
Третій тиждень присвячений розв’язанню скрипта всіма учасниками. Впроваджуються нові елементи: відеопроектори, камери. Вистави показують публіці як заключну роботу курсу.
 
Цей спосіб навчання дуже інтенсивний і вимагає, щоб усі три тижні учасники присвятили тільки йому. «Ла Фура» може запропонувати і більш компактні програми – на один або два тижні, але тритижнева навчання, з досвіду, найбільш ефективне.
 
Найважливіші роботи останніх років: 
 
2010
«Тангейзер», постановка опери Ріхарда Вагнера в міланському театрі «La Scala». 
 
2009
«Карміна Бурана», театральна версія кантати Карла Орфа.
«Велика макабра», постановка опери Дьордя Лігеті на лібрето Мішеля де Гельдероде. Вже після перших показів, 26 лютого, постановку показали в австралійській Аделаїді на театральному фестивалі.
«Троянки», постановка опери Гектора Берліоза за «Енеїдою» Вергілія.
«Загибель богів» – завершення постановок опер-складових оперної тетралогії Рихарда Вагнера «Кільце нібелунга».
 
2008 
«Борис Годунов», перформанс і одночасно унікальна постановка опери Модеста Мусоргського. 
«Зігфрід» і «Валькірія», постановка 2-ї і 3-ї частин оперної тетралогії Ріхарда Вагнера. 
 
2007
«Золото Рейну», постановка 1-ї частини оперної тетралогії Ріхарда Вагнера «Кільце Нібелунга».
«Imperium», дослідження про домінування, виконане тільки засобами «Furan language», яке розкриває ключові елементи в підході до символіки кодів соціального мови та сучасної «мови тіла».
 
Нагороди:
 
2008
Abbiati Prize 2008 by the Italian productions of the Palau de les Arts and the Maggio Fiorentino  Die Walk?re and Das Reingold 
Campoamor Theater Award for best new production: Palau de les Arts in Valencia, the new tetralogy R. Wagner, which has represented the gold of the Rhine and The Valkyries, with stage direction des Baus La Fura (Carlus Padrissa). Palau de les Arts Reina Sofia, Valencia. April 2007. 
   
2003
Garza de Oro of the VII Festival of Latin Cinema in Miami: Best Film for Fausto 5.0, Best Director, Isidro Ortiz, ?lex Oll? and Carlos Padrissa for Fausto 5.0 and Best Actor, Eduard Fern?ndez for Fausto 5.0. 
VII Premio M?li?s de Oro for Best European Fantastic Film for Fausto 5.0, awarded by the European Federation of Festivals of Fantastic Cinema in Luxemburg.
   
2002 Best Play for XXX, voted by El Pa?s de las tentaciones. 
Premio Goya for Best Actor, Eduard Fern?ndez for Fausto 5.0 
Special Jury Mention and Cuervo de Plata for Best Actor to Eduard Fern?ndez, for Fausto 5.0 in the XXth Festival of Fantastic Cinema of Brussels. 
Grand Prize at International Festival of Fantastic Cinema of G?rardmer (France) for Fausto 5.0. 
Grand Prize for Fausto 5.0 and prize for best actors, Eduard Fern?ndez and Miguel ?ngel Sol?, in the Festival of Fantastic Cinema Fantasporto (Oporto). 
   
2001
Special Jury Mention at the International Cinema Festival of Catalunya for Faust 5.0 for “Managing to transmit an artistic discourse created in another artistic media into the language of cinema”. 
Best Actor prize for Eduard Fern?ndez for Fausto 5.0 at the Sitges International Film Festival. 
International M?bius Prize for Artistic Culture (Peking) for the website DQ. Don Quijote in Barcelona. 
Special Jury Mention for Fausto 5.0 at the Festival of Spanish and Mexican cinema of Macao.
Prize for Best Director to Isidro Ortiz, ?lex Oll? and Carlos Padrissa for Fausto 5.0 in the Fstival of Cinema Opera Prima, Ciudad de Tudela. 
   
2000
Premio M?bius Barcelona Multimedia Net for the web DQ. Don Quijote in Barcelona. 
SGAE Awar of Authors Multimedia to Best Music by the DQ. Don Quijote Web in Barcelona.
Premio Arco-El Mundo 2001, Best Web for DQ. Don Quijote in Barcelona. 
Premio for best innovation in the field of automation from the Fundaci?n Barreiros for Furam?bil. 
 

календар

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
    1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30